Вище колін поцілунок,
обпече, аж до самого серця,
і шепоту тихий відлунок :
не сердься ,кохана,не сердься!
Кудись загубилися руки,
відчуєш їх ніжність під платтям,
здасишся ти їм,без спонуки,
і погасне гніву завзяття.
Любов`ю зціляються рани,
на гребені ніжних конвульсій,
вже не холодний,-жаданий,
голод любові у пульсі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299774
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2011
автор: Межа реальності