У скронях запуталось бабине літо.
В очах лиш доброта панує.
Голос її ніжністю повито.
Внутрішня краса її чарує.
В житті образ було багато.
Була і біль,була й розлука.
Та кожний день для неї свято.
А розум- її щастя запорука.
Шлейф почуттів: тепла й любові.
За нею мчить, не покидає.
А дні її- це світанкові зорі.
І місяць- красень завжди зустрічає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299758
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2011
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)