Закриваю втомлені очі,
Знову чекаючи прихід ночі.
Коли засну глубоким сном,
А не заливатиму душу терпким вином.
Яке тихо вбиває свідомість,
Не легше.але натомість.
В мрії розмитії линеш душею,
Щоб хоч троши побути.з нею
З своєю любовью,хоч то є не легко
Сховалась на Заході ,так далеко
Не хочеться видати слабкість,
Всеодно поглинає зябкість.
Мою чисту дівочу душу,
Яку страждати примушу.
Щоб чекала,те що варте
Й не пускала до себе марне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299610
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2011
автор: Нана Заєць