***
Ну що ти, серденько, мовчиш?
Ти мов… хоча б оті півслова!
Не говори: пусте… облиш…
Моя надіє веселкова!
Я зір не вбачу в темну ніч!
Не вчую шереху… Вітрами
Розшаленію в тінях свіч,
Тягнучись в далечінь руками
До тебе, серденько, повір!
Душа – джерельце незмілене…
І хай з боків – тремкий докір,
Лети в словах п’янких до мене…
(6.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298937
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2011
автор: Леся Геник