***
Що не торкнусь тебе рукою,
Ти знаєш, серце, як болить?
І озивається німою
Розпукою дале́ч-блакить...
І проштрика́є згубно-стрі́льно
Байдужість місяця... "горо́д"...
Як витинаюся безтільно,
Незнана райських насолод...
Якби хтось відав вищу силу:
Згребсти в обійми весь маразм!
Віддати, хай зім'яті, крила
І віднайти востаннє спазм
До злету... О, тремка надіє,
Лупцюєш сти́дом по щоках!
Що доторкнутися не смію
Вже й навіть в зраджених думках...
(7.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298706
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2011
автор: Леся Геник