Ти чуєш, земле, як безупинно
Вітер вовком голодним виє?
Скоро снігу пухка перина
Голі груди твої накриє.
У дні похмурі і в дні погожі
Хай ковдра біла тебе зігріє,
Щоб міцно спала в морознім ложі,
Допоки й теплень не заяріє...
Водою зійдуть з твойого лику
Зими лихої тяжкі окови.
Тебе розбудить відлуння крику
Ключів лелечих в порі ранковій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297765
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2011
автор: Дощ