А пішло воно, от те буття!

Чому  серце  любить  згадувати
про  ті  часи  коли  було  так  боляче,
чому  не  хоче  нові  мрії  загадати,
а  живе  одним,  що  я  забути  хочу  молячи.

Спогади  лиш  збуджують  кров
заставляють  скроні  набухати,
а  розум  у  реальність  повертає
знов,  і  знов..
він  не  розділяє  те  що  серце  хоче  загадати.

І  так  ціле  життя..
розум  з  серцем  у  бою,
перший  -  б'ється,  за  буття
а  серце  за  політ,  за  мрію.

А  пішло  воно,  от  те  буття!
набридло  що  нікого  я  не  грію,
воно  ж  таке  коротке  -  це  життя..
А  я  за  серце,  за  любов,  за  мрію!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296876
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: oleg lytvin