Холодний дім чекає на весну,
З відкритих кранів крапає вода,
У цих краплинах я тебе знайду,
Я тілом чую, ти іще жива.
Коли на Землю прилетів я із небес
Вона з відкритими обіймами зустріла,
- Чому так довго, і куди ти щез?
Земля кричала, наче одуріла.
- Колись казав, що в гості я зайду,
І мій візит не довгим буде,
Себе в красі Земній знайду,
А завтра ця краса мене забуде.
Хлипнувши аромат конвалій,
Я без озону точно проживу,
У цьому світі світлих аномалій
Від зрад свої легені збережу.
Я десь на Місяці в кутку присяду,
Розкурю пачку із гріхів й образ,
Налию знову в склянку яду,
Відчую світовий екстаз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296651
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Sukhovilova