Невтомні і сильнії крила,
що все тріпотіли доля спалила.
У горлі плач на волю рветься.
Коли ж ланцюг невдач вже обірветься?
Я сподівалася, що все в моїх руках.
І рвалась я у небо наче птах.
Стрімко угору я летіла.
Міраж розтанув, себе я загубила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296390
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2011
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)