А колись я писав їй вірші заховавшись у схованку,
Щоб не знала для кого, хто рядків тих складних адресат.
Роставляв ювелірно слова на папері в словесну "кляксованку",
Не хотів щоб плітки розлітались довкола з сусідніх тих хат.
А колись я писав їй вірші, під низом фотокартку приклеїв,
На побачення з нею ходив з величезним букетом троянд.
Щезло все... ті слова залишились немов експонати музеїв...
А колись її очі яскраво світили мов вогні ялинкових гірлянд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295430
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2011
автор: fuko`