Ось за лугом мрії квіткових думок,
А навколо комах і людей метушня.
П’ять листочків на сусідній бузок
Дарував хитрий фавн, а зірвав їх вже я.
Не принесли чомусь вони щастя мені,
Не змінили круговерті ходу зірок.
Було сонце пекуче, так холоду дні,
Не наблизився хтось до щастя на крок.
І немало ще кроків пройти на Землі,
Дирижабль пролетить на крилах вогню,
А хтось інший повзе у життєвій імлі.
Все кожному своє, комусь й силу міцну.
Хтось лишився вже тут, слабким і дрібним,
То на інших причин нема нарікати,
Компонент свободи життя став вже пісним.
Віднайти десь би шлях, щоби звідси тікати.
2010 р. 22.11. 18.02.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295269
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Ярослав Дорожний