Мірило людських стосунків,
Коли темперамент – на волю,
Коли шепочуть цілунки
Бажання самотність убить…
Коли нема фактів проти,
лише аргументи голі,
що проти нічого не мають,
а серце чомусь щемить.
Мірило людських взаємин,
коли ненавидить тіло,
а мозок-електролічильник
вам видасть рахунок –
ждіть…
Коли, безвідносно до теми,
раптом до недруга –
ніжність,
слабкі раптом
підуть на сильних
і переможуть умить!..
29.10.1996.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295214
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Лариса Омельченко