Звичний стан речей

У  тебе  є  небо
Ласкаве  й  цікаве
У  мене  є  море
Таємне  й  прозоре
Падає  тихо  дощ  твій
Моє  море  радіє  хвилями  мрій        
На  воді  твоє  сонце  малює  стежини
А  хвилі  ,  як  завжди  дарують  перлини
У  тебе  є  всесвіт
Й  дарований  простір
У  мене  лиш  привид                                                  
І  втрачений  постріл
З’єднавши  усе  це  маєм  сюжети
І  чуєм  у  грудях  сердець  піруети                  
Як  тільки  ніч  світанок  зміняє
Душа  невпинно  знов  співає
Я  ,  сховаю  від  очей
Цей  звичний  стан  речей
Я  ,  сховаю  від  людей
Всю  ніжність  тих  ночей

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295074
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Андре Ільєн*