Інколи буває не так , як має бути
Ніхто з людей не хоче тебу чути
Життя вино говориш ти про себе
І у житті нічого вже не треба
Усе змінилося лишились лише мрії
Вони вбивають всі мої надії
Вони руйнують істину буття
Думки мої тепер немов сміття
Такі не потрібні
Й мені вже не рідні
Забути бажаю все , що було між нами
Та сум знов прийде з чужими вітрами
Забудь усе , все , що я тобі казав
Це все брехня , я тобі брехав
Я хочу щоб так було , але так не буває
Кохання на віки шрам залишає
Не спокій лишився на наших серцях
А в наших думках тепер лише жах
На серці не спокій , а на устах біль
Така ж солена , як розлуки сіль
Така ж не потрібна
Й мені вже не рідна
Забути бажаю все , що було між нами
Та сум знов прийде з чужими вітрами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294806
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Андре Ільєн*