Ступають кроки у тендітній стежі,
Орнамент крушиться, дихнути варто лиш.
Такі крихкі листопадові межі,
Бо править вітер між осінніх птаства тиш.
У пастці тьмяній падолиста кола,
В тремтінні думки сфери збуджених уяв.
Із видихом зникає сизий холод,
Ковток повітря пил ілюзій увібрав.
Вони прості, як листя з вітром в танці,
І складність містять акварелей жовтня фарб.
Чекай-но, грудень принесе боганці,*
Зимовий цвіт затьмарить погляд смутку фар.
Стрімка хода пів Ночі у пів сутність,
І вальсу шлях листочка з дерева у низ.
Бо він злетіти-впасти конче мусить,
Людина ж – встати, глянувши у Неба вись.
20.11. 16.30.
* боганці – з лемківської мови, взуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294715
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Ярослав Дорожний