Переплетені пальці щасливих долонь,
І погляд думками, до єдиних висот,
А навпроти – самотність невдалих погонь
За байдужістю щастя червених оздоб.
Там усмішка щира, і погляд в глибини,
Єднання когось, хто до когось поспів,
Навпроти постать,мов закрита людина
В полоні знайдених вад і втрачених днів.
Перейшли, розійшлись, вперед у дорогу.
Вони на тролейбус удвох, до щастя порогу.
Ковтнувши коньяк й лимонну оскому,
Та постать – на поїзд, в зажурі до дому.
2010 р. 19.11. 19.36.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294542
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Ярослав Дорожний