І
То не зрада з її боку,
Хоч дівчина і стрибнула
У шлюб, як у шлюпку,
Рятуючись з дірявого
Інтелектуального судна,
Де капітаном твоя, голубчику,
Любов платонічно-облудна.
Ти – прихильник стосунків
Безпоцілункових... з нею.
Ти – всього лише «друг»…
А заміж – чудова ідея!
ІІ
То не зрада з її боку,
Хоч коханка твоя потайна
Затіяла скандальний, хлопчику,
Поділ тимчасово спільного майна.
Свої ноги собі залишила,
Відділивши від твоїх
Безперспективних пальців.
Твій подих з своєї долоні вижила,
Як господиня –
Не здатних платить постояльців.
Забрала свою грудну клітку і шию,
Лишила твого живота і пупа.
Так відбулося –
Небачене з часів Батия –
Розчленування живого трупа.
…То не зради були, а за графіком
У рейсі зроблені зупинки.
Вчинили вони однаково,
Ці дві неоднакові жінки.
8.07.1991.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294495
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Лариса Омельченко