«Дажбог - це дія ,яка творить у людини бажання жити,
бажання бачити себе у своїх діях бажання вчитися,
працювати та самоутверджуватися, самовизначатися,
зрештою - вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені.»
(Л. Силенко «Мага Віра»)
Ще є твої, Дажбоже, внуки!
Крізь незчисленність сивих літ
Не спромоглись Мари-гадюки
Перевести козацький рід!
Ще ми покажем всьому світу,
Чиї ми доньки і сини!
Бо в душах наших не згасити
Сварога праведні вогні!
Ще Сокіл-Род могутні крила
Розкриє від Мари-біди.
І наше вогняне Ярило
Засяє на усі світи!
Ще попливуть вінки барвисті
Купальським місячним Дніпром,
І душі наші стануть чисті,
І засіватимуть Добро!
Ще Коляда народить Сина!
Ще Лада" принесе Весну!
Від вікового жалю-сну
Волхви свої розправлять спини.
І глянеш з радістю довкола:
Поля - в житах! В цвіту - калина!
Зродилося прадавнє Коло
І Оріана -Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294176
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Григір