Задзвони мені дзвінкими дзвонами!
В струни вдар і огорни півтонами,
Страху не спіши простори стримати,
Хай і він можливість має гримнути.
Догукай до мого духу долею,
Доведи, що шлях ясніє волею.
І святі, прості і стислі втілення
В мить згадають почуття розкрилені.
Лячно над полями ля мінорними
Пролітати гамами повторними.
Не врятують рясно рими скручені
І листи, вцілілі в час розлучення.
Сумно сіє січень через ситечко
Мокрий сніг – він згадує про літечко.
В тиші миші грають Баха тишею...
Наші звуки теж десь тут залишені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294020
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Катерина Коврик