…визира́ючи натхнення…

***
Сидіти,    визира́ючи  натхнення…
Годи́нами  калічити  рядок!..
І  півжиття  вигадувати  ймення
Для  чистих  непорочних  сторіно́к…

Так  важно-важко  підпирати  розум,
Чи  то  –  всю  творчість  –  ластівку  весни?..
…  І  розродитись  врешті!  По-одному…
Чека́нним  словом,  але…  знов  не  тим…

І  –  черк  пера!  Корзина  –  як  провалля,
Бомжі-листки,  думки,  як  очерет,
Весь  злет  ідей  –  безвартісне  «опа́лля»!..
Різа́к  пита́нь:  а  раптом  …  не  поет?!

І    що  те  ри́скання  –  писати  спрага?
І  погляд  –  жалюзо́ване  «болить»?!
Коли  весь  мозок  –  як  моце́нна  «бра́га»,
А  для  натхнення  випада  лиш  мить!!!
(13.11.11)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293686
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: Леся Геник