***
В осінній ночі чудо віднайду́…
Вповатись листо-ше́потом в саду́,
Його позлі́тковим падінням
Під владним «вже пора» велінням.
І вітром зачаруюся на мить:
Як несподівано отак з укрить –
Із крони дуба, «чі́лки» липи…
Потуга співу! ...вийдуть скри́пи…
Так лю́бно до берізки :«Розчешу́…
Як ні, то хоч у косах пошуршу́ …»
А груша заздрісно: «Вже пізно…
Ті залицяння!..»… Згадка слі́зна…
Заслухаюсь… Втону́ охоче
У тій осінньо-скрадній ночі…
В її строкато-тихім блуді
Я віднайду безмежне чудо!..
(15.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293683
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: Леся Геник