Ти пофарбувала волосся в зелене,
сказала :так модно,сказала:для мене!?
коли я при світлі тепер тебе бачу.
ніхто не повірить- сміюся і плачу.
Тебе я кохаю,кажу: неповторна,
та думаю сам:яка ти потворна,
невже так потрібна оця ненормальність,
щоб видима всім була індивідуальність?
Від злості буваєш уся ти зелена,
оце є важливо,болюче для мене,
твій колір душі важливіш за волосся,
хай ласки побільше там би знайшлося...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292927
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Межа реальності