* * *

Я  якось  тихо  піду,  без  валіз,
без  гучності  від  цокоту  підборів,
ще  досі  не  знайшовши  сили  волі,
щоб  втримати  в  очах  солоних  сліз.
Про  себе  не  згадаю,  промовчу.
Годинник  відбиватиме  мій  відчай.
Ми  -  різні.  Ми  -  чужі.  Ми  зовсім  інші.
Ти  ж  знав  про  це,  та  вдав,  що  не  почув.
А  я  німа.  Ти  бачиш,    я  німа?
Коли  все  вислизає  з-під  контролю,
в  останній  раз  тобі  й  собі  дозволю
втекти  туди,  де  інших  всіх  нема.
Та  що  там  їм?  Їм  справді  все  одно,
що  ця  розлука  нам  у  спину  дише,
залишивши  нічну  безжальну  тишу...
Я  якось  тихо  піду,  як  в  кіно...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292393
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: Halyna*