(З використанням дитячих словечок)))
Якщо сніг не випаде більше ніколи-ніколи?
Або - випаде, але інакшого зовсім "цвіту"?
І будемо з нього ліпити сніжкИ "фільйотОві",
чи ніколи й нічого з нього не будем "ліпіти".
Якщо сніг, то лише те, що усім нам наснилося,
таке собі масове щастя в оманах дрімоти?
І світові наше облуддя нЕсти... "втомивося",
то й видав нам правду, позбувшись такої турботи.
А що, якщо стерти картинну вітражність пейзажу,
де сніг, мов портретний герой і усьому - причина,
й шукати останні сліди снігу на розпродАжу,
й дитинство своє оцінить як єдино-значИме.
Бо там лиш - в дитинстві - ніколи не було питання,
чи сніг - це реальність, чи так - черговЕ забагання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292220
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Маріанна Вдовиковська