Врятуй…

Врятуй…  
Витягни  мене  за  руку…  
витягни,  хоча  би  з  хати,  
рухає  даха  …  

Розучився  говорити  з  людьми,  
чи  то  люди  відвикли  бути  ними,  
не  можу  знайти  спільної  мови…  
все  поперек  знову…  

Врятуй…  
Ввірвися  нагло  в  моє  коло,  
і  займи  там  місце…  
На  душі  у  мене  зараз  голо  
як  на  вулиці,  
і  там  так  само  холодно,  
лиш,  до  асфальту  тулиться  
листя..  

Вщент  стоптані  дороги,  
не  нама  пересічені  стежки,  
ти  кожний  вечір  йдеш  до  нього,  
я  кожний  вечір  у  рядки  
вливаю  душу,  сльози,  
а  ти  на  завтра  знов  лишаєш  прозу…  

Але  ти…врятуй,  
витягни  мене…  

Врятуй…  
за  безцінь…  

Врятуй…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291775
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2011
автор: Юра...