Це життя – наче сон...
Вже б схопитись пора.
Із очей, як з вікон
В душу ллється мара...
В невідомім танку
Дні складаються в па
Й стигнуть в сітку липку
Для часу-павука.
Як так трапить могло,
Я би знати хотів,
Що мене занесло
В павутиння із снів.
Може гру я веду...
З кимсь тримаю парі...
Та ніяк не збагну,
Що за ставки у грі.
Чи ховаюсь? Потай
Від самого себе...
Ось і думай-гадай:
Снити – добре, чи зле?
Час-павук неспроста,
Свою ціль мають сни.
Їх знайдеться мета,
Лиш прокинусь коли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291588
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Aheya