" Пустоока, що ж ти так жорстоко,
по краплині сточуєш життя?"
Тетяна Роса Повільність вмирання
Покликання у кожного своє...
Та пише вірші, той рубає дрова,
А інша з пряжі ниточку снує,
Дубок хтось садить, мріє про діброву...
Порожньоока ходить де не ждуть,
А де чекають, поспіхом не мчиться.
Коли покличе Бог в останню путь,
Вона не промине в ту мить з'явиться.
У цьому суть її та правота,
Бо посланцем є Божої десниці.
Ніхто не знає де межа ота,
Поза якою... со́лодко так спиться.
07.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2011
автор: Патара