***
Тума́н в очах… Тума́н уже й на серці:
Нема за чим іти! Нема й куди…
Ідей високих в думці не ведеться!
Лишень посуха-спрага без води...
Безмежна втома днями оселилась –
Не вигнати її у далечінь!
Чому, чому удача звабно снилась?!
А наяву, одначе, тільки тлінь...
І вже немає змоги знов боротись:
Сторчма́-безглуздо у чужі бої!
Свіломість логікою б’є - ніхто ти!
Нікчемні всі досягнення твої!
Та й, мабуть – лиш інерція, чекати…
Чого́? Мізкуй, тисни́ гадки́ у кров!
Не мав нічо́го – ні́чого й втрачати
В нічев’ї вчинків, мі́зері розмов!!!
(6.04.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290911
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Леся Геник