Всі грядки вже прополоті,
церкви наші-розколоті,
і Ісус-на підставочці,
і попи,мов святі...
Я, з другом по п`яночці,
помираю на лавочці,
а священники "бехами",
проїжджають повз нас.
Хрестами обвішані,
гонорові,замислені,
і ми, з другом, потішені:
буде ад і для вас.
А ,поряд,скалічений,
дядько,горем помічений,
шле молитви,ображений,
німим мовчанням небес.
І мій друг мовив зважено:
"вони також прокаженні,
ми вклонились горілочці,
а їх погубить прогрес..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290868
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Межа реальності