Ідемо в листопад… О, листопа́де!
Ти золота-надій не обривай!
Ти серце щире із груді́ не кра́ди
І крил думок вітрами не ламай!
Не посипай ти інеєм волосся…
Нехай фарби хвилюють до душі!
Нехай кричать поети стоголоссям,
Так відчайдушно рвучись на вірші!
Не забирай жагучого натхнення!
Не рви його розпукою корчів!
Хай «падолист» - твоє сумне імення,
Але не стань падінням відчуттів…
Не знаменуй, підмівши тротуари,
Що вже настала спокою пора…
Нехай дощі – плаксиві мемуари –
Діагностують: Муза ще жива!
Хоча й іде непевно в листопа́ди…
А ти її туманом пригорни!
Не відречись її… О, листопаде!
Не пошматуй… і геть не пожени…
(31.10.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290728
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Леся Геник