Захолола осінь листям жовтим…
На самотніх тротуарах, лиш мовчанка
Дотик ранку
став холодним,
мов спустіла філіжанка…
Я стомився… годі… чесно,
не із сталі я а з плоті…
Десь до літа я воскресну,
ну а зараз все в прольоті,
все під нуль. І знов прозорий,
лиш з туманом на одинці,
трішки хворий…
випадковий,
я застряг у павутинці…
Час розставить по полицях,
Нижче-вище, нижче-вище…
Світ потоне в небилицях,
вірить в правду це вже лишнє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290463
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Юра...