Помер мій кіт.
І в котів приходить старість,
життя кепкує:се ля ві...
Малий,мав кличку-дітям радість,
любив ховатися в траві...
Я,інколи,із ним сварився-
котячі пакості бували,
Малий,напевне,дуже злився-
котів не гордих в світі мало.
Та як я клав в тарілку сиру-
стрибав він радісно на плечі,
й курили з ним ми трубку миру,
і я називав його :Малеча...
Звичайний кіт,не мав породи,
сірий друг в часи самотні,
я не склав для нього оди,
помяну віршем сьогодні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290437
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Межа реальності