Багато мрій,
Але твоя - одна лиш,
Що сотні сонць жадає увібрать.
В нічній порі,
Коли так світла мало,
Душа скидає болі від розп'ять.
Багато душ,
Та рідних - одиниці,
Що йдуть з твоєю шляхом одкровень.
Зневіри вуж
В душі людській гніздиться
І в морок перетворить білий день.
Багато слів,
Та суті в них є - мізер,
Хворіють на лукавство й фальш слова.
Наш дух змілів,
Змалів... і надто грізно
Крокує Зло безкарно по землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290382
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: валькірія