ТИ ВИЙШЛА ВСЛІД ЗА МНОЮ ЛЕГКОМА…

Ти  вийшла  вслід  за  мною  легкома,
Дивилася  похмуро  і  мовчала.
А  в  небі  журно  журавлі  ячали,
І  зимний  холод  крався  крадькома.
Й  усе  тепло,  що  поміж  нас  було,
Щось  -  жадібне  й  потворне  -  відпило.

І  слів  не  стало,  як  не  стало  сліз  -
Все  вигоріло  попелом  осіннім
І  кануло  пташиним  голосінням,
І  перестуком  поїзних  коліс...
Тепер  між  нами  -  розстані  і  час,
Котрі  не  в  змозі  поєднати  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2011
автор: Вячеслав Романовський