Не даруйте квіти,
Не ріжте троянд, –
Плакатимуть віти
Від болючих ран.
Пелюстки зів’януть,
Висохнуть від сліз
І запам’ятають
Тих, хто їх приніс.
Підсвідомо жахом
Обійме вночі.
Обернеться прахом,
Ляже на душі.
Вранці, в сяйві сонця,
Заквітує цвіт.
Красою по вінця
Наповниться світ.
Не ламайте квітів,
Не даруйте сліз.
Цвіт в жорстокім світі
Зривати не слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289666
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Г. Король