Понесу тебе я на руках.
Щоби згодом ген за небокраї
відвезти на місячних човнах
вдалину, де світло вже зникає.
Запалю свічки тремтливих зір..
Постелю духмяні покривала
з квітів, що ясніли серед гір –
та на тлі твоєму вже зів’яли.
Я для тебе хмари розведу,
щоб змогла побачить, як світає.
Руту зачаровану знайду,
вітерець у лісі заховаю.
Хочу, щоб гойдала тихо ніч.
Щоб зірки тремтіли від бажання!..
Щоб були з тобою віч-на-віч
ми удвох на озері Кохання...
08.02.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289588
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: She said: gray...