Десь стежками, що там, в смерекових лісах
та вітрами овіяних плаях,
я до тебе прийду, як, бувало, у снах -
щоб сказати, як щиро кохаю.
Я вустами твій подих зустріти хочу,
у бездонні поринути очі.
Я з тобою у вирій, як птах, полечу
і всі дні проміняю на ночі.
День існує лише, щоб для тебе я встиг
едельвейс відшукати на скелі
і пелюсток троянд запашних, золотих
принести до твоєї постелі.
Я зберу воєдино премудрість віків,
у столітніх дерев запитаю,
бо хочу зрозуміти, чому полюбив
і за що я тебе так кохаю!
18.03.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2011
автор: She said: gray...