Коли сонце дивиться Тобі просто ввічі,
не відвернути погляду - не сила.
Воно, готове вже звалитися за плечі,
й саме не раде.
ОбсмалИвши крила
підеш до столу...
під старе іконне полотно
(по сили - на нові польоти
в завтра...)
там пий собі безкомпромісно-біле молоко.
А сонцем ввічі зАвжди заглядає Правда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289539
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Маріанна Вдовиковська