У душі на денці ліг спочити смуток,
Задощило в серці від гірких прощань.
Осінь вже поволі лізе в кожен кутик,
Прагне відігрітись втомлена Душа.
Холодно у руки, мрії падолистом
Вітерець заплутав в крила журавлів.
В далечі імлистій я шукаю пристань,
А в світах омани - нефальшивих слів.
Холодно у душу, і судомить скроні,
Погляди колючі, хоч куди не глянь.
Ми в пустелях світу надто безборонні,
Поміж берегами вічних інь та янь...
У душі на денці промінцем надії
Розчиню я смуток і віддам вітрам,
Хай за горизонти десь його завіють,
І наповнить світло мій душевний храм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289348
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2011
автор: валькірія