Як зі́йдуть зорі на небесний стан,
дивлюся в небо і здається, наче
летить на мене зоряний десант
з планети Іно мислячих інакше.
А через хвилю - це уже ставок,
а я - рибалка, що у воду зирка -
здригнеться місяць, ніби поплавок,
за вудку смикну - і в польоті зірка.
А потім вже, неначе дирижабль,
пливу тихенько ген під небокраєм...
Іще одна упала...Та з бажань
уже ніщо на думку не спадає...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289313
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2011
автор: Ярослав Петришин