Народе мій, моя любов незмінна,
Ти назавжди у серці й у піснях.
Стоїш серед незгод, нашесть ти гідно
І снишся владолюбцям в дивних снах.
А там, далеко в піднебеснім вирі,
Де проживають помисли твої.
І де душа знаходить світлі мрії,
Закуті у кайдани на землі
Живеш щасливим, вірним і безпечним,
Купаючись у радощах й любові
І відкриваєш свою душу ґречно,
Бо прагнеш миру і не хочеш крові.
І не боїшся думкою злітати,
Щоб не розбитися об стіни заборон.
І свою волю можеш відстояти,
Хоч і живеш у світі забобон.
Народе мій, моя печаль одвічна,
Моє крило, що понесе в світи.
Твоє минуле – твоя слава вічна,
Твоє майбутнє – зараз твориш ти!
Народе мій! Сам витканий з любові,
З надій, з довіри і із боротьби.
Ти процвітай у руслі непокори
І в перемогах віддано живи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289264
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Алеха