Ти став моєю примхою стабільною,
Що обумовлює моє серцебиття..
З тобою стала знову я свавільною
Немаю волі своїм почуттям..
Ти став тим чорно-білим божевіллям,
Що ставить знов і знов німе кіно..
І як же зупити це безвілля,
Що тягне вже давно мене на дно..
Ти став тим безнадійним зламком серця,
Мені його ніколи не знайти..
Та з порцеляни зламок розіб’ється,
Немає в ньому дійсної краси..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2011
автор: Mellani