Негода

На  розплетених  косах  дощу
Сутінкова  снується  журба.
Вже  наплакалась  донесхочу
Одинока  плакуча  верба.
Гурт  берізок  покірно  примовк  -
В  сивім  прядиві  тихо  дріма,
Лиш  один  молоденький  дубок
Пружне  гілля  в  негоду  здійма.
Причаївся  в  кошлатій  траві
Неполоханий  привид  пітьми.
Мокне  в  полі  дороги  сувій
З  розпанаханими  грудьми.
Злото  осені  вже  одцвіло,
Тільки  крапель  видзвонює  сталь,
Та  вкрива  розпашіле  чоло
Ця,  сльотавого  смутку,  вуаль...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288804
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.10.2011
автор: Дощ