***
Моє прокляття – звабливість покути
За всі гріхи, присвоєні, дарма.
Де є вина, а де її й нема,
Та тільки совість, мабуть, не збагнути.
Усі слова, що випали навмисне,
На приступ взяли силу, та не те…
Складним здалося раптом все просте!
А докір знову й знову серце тисне.
Німим прокляттям – гіркота отрути.
- Прости! - молю! Та прощення, дарма,
В житті ніколи не було й нема,
А тільки леза болю і покути…
(11.08.07)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288732
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2011
автор: Леся Геник