В нас найбільше розмов про погоду -
Тема звична і вічно нова,
Хоч бажання і воля народу
На погоду ніяк не вплива!
Знову чую: циклон над Європою,
Тиск такий-то в петлі ізобар,
Але тут я ніяк не второпаю:
Наді мною ні вітру, ні хмар!
Вкотре вже помилились синоптики...
Може, техніка їх підвела?
Видно ж навіть без зайвої оптики -
Гожа днина сьогодні була!
Ті ж самісінькі збої в політиці -
Там гримить і штормить повсякчас.
Вуха чують такі нісенітниці,
Що вже локшина - благо для нас.
Хай там що теревенять політики,
Їх всерйоз вже ніхто не сприйма.
Що нам хвилі нищі́вної критики,
Коли в очі кушпелить зима!
Так і котить життя наше хвилями:
То пригріє, а то - задощить.
Ще й дорога з її чорториями...
Та про те вже синоптик мовчить.
Всім обридли прогнози неправильні,
Те ж вам скажуть мадяр чи поляк.
Ми давно вже у вільному плаванні.
До Європи пливемо, чи як?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287641
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2011
автор: Дощ