Заскрипіла стара кватирка,
захололи голівки свіч -
по балконних кривих одвірках
каламуттю стікає ніч.
Розтікається по квартирі,
заповзає в кожну діру -
наче хтось, хто спочив у мирі,
попереджує, що помру.
Може, я - Архімедів правнук,
а між родичами так є -
він готує мені пристанок,
то й вимірює мій об’єм...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287582
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2011
автор: Ярослав Петришин