Я пам’ятаю все…погляд кожний,
пам’ятаю дотики…твоїх пальців…
Пам’ятаю як ставало все порожнім…
коли зникала ти….
Пам’ятаю твої сльози…які були,вони гарячі…
як падали в мої руки
і здавалось, що в одну сльозину,
вмістився світ, твій світ…
котрий тримав в своїх долонях,
але він занадто був мені солоний…
І запах твій беріг
мов запах літа
Втратило все сенс, коли ти обернулася спиною
і пробігла крізь час дарований Богом,
я ніколи не забуду часу того…
пам’ятатиму крізь буревії років,
пам’ятатиму погляд твій…
не відпускай мої спогади,
залиш їх біля себе… зігрій
коли мені буде холодно…
Пам’ятай і ти,
що ми були дітьми,
і хтось з нас двох не забуде ніколи,
хтось тремтить при зустрічі ще й досі…
а хтось давно собі сказав вже…
досить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287568
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2011
автор: Юра...