Сніг з пелюсток
Кохання мого.
Сни нікчеми
В нікчемному часі.
Я малюю тебе давно
В темноті,
У полоні бажання.
Ти всміхнешся
Комусь у вікно.
Хтось пройде
І тебе не помітить.
Лише дощ,
Що уперто
Шепоче
У скло,
Наче в морі
Співають трембіти.
А небо
Спустилось униз,
Заглянуло
В наше вікно,
Та вже було пізно –
Нас там давно не було.
1999р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287463
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Ольга Стрюкова