Все втрачено…
та світ тісний,
наші дороги також не такі широкі.
Ти завжди йдеш за мною, а я перед тобою,
і ця шалена погоня за вітром
здається немає кінця,
ти вічно з’являєшся
коли мене покидає відображення,
коли я стаю прозорим.
І от тоді…
я знову стаю частинкою тебе,
а ти віриш в стабільність,
і тобі не потрібні тихі зміни,
що вривають хурделицею в душу
я мушу…мушу…мушу….
Забути тебе та не можу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287398
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Юра...