Ти звісно скажеш, що все марно,
що не варто було взагалі що не будь починати.
Ти знаєш, твоя правда…не варто…
ми занадто егоїстичні, щоб жертвувати
чимось своїм ради когось…
і навіть не пожертвуємо, ради спільного…
Ми надто жадібні до свого…
і через те так часто, щось втрачаємо
і зазвичай це щось…надто дороге…
нам залишаються лише крихти,
котрі в маленьких теплих руках не помітні,
але ми їх бережемо, бо це все, що залишилося…
Значення одного слова, перекреслить все нанівець…
«Пізно» як часто буває пізно…
А особливо тоді коли ти намагаєшся, щось зробити…
І без слів розумієш,що…
що не варто було взагалі що не будь починати…
ти знаєш, твоя правда…не варто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286958
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Юра...